'Аддитивна' безпека: дві сторони медалі

Підписуйтесь на наш ресурс! Ставте лайки! Вітається репост матеріалу в соцмережах

«аддитивна» безпека: дві сторони медалі

Настало літо раптово принесло кілька сюрпризів, які виявилися пов’язані з проблемами нових технологій. Не встигли наші близько-чиновницькі структури неабияк скоротити проекти, які здійснювалися в рамках програми «Цифрова економіка», як раптово під ударом виявилися найбільш затребувані на ринку адитивні технології.

Частина високопоставлених чиновників, що відповідають за нашу з вами безпеку, раптово перейнявся проблемою того, що на сучасних 3D-принтерах нібито можна «друкувати» або пластикове, або керамічне зброю, яке (знову ж нібито) не виявляється навіть сучасними детекторами. Будь це правдою, спецслужби всіх країн світу раділи б і влаштували затяжну вечірку. Однак поки це є долею кінострічок, в яких можна «побачити» ще й не таке.

«аддитивна» безпека: дві сторони медалі

Знову ж виникає питання, якщо в кузні можна виготовити клинок, то значить забороняти ковальська справа? З точки зору побутової злочинності найнебезпечнішою річчю є кухонні ножі, але це ж не привід обмежувати кулінарію. Як можна стріляти з пластикового пістолета (крім як водою) поки ніхто не пояснив. Це дуже схоже на «міську легенду», на кшталт тієї, що нібито є «крижані кулі», які «розчиняються» в тілі після попадання в нього.

«аддитивна» безпека: дві сторони медалі

Знову ж залишається незрозумілим, НІЖ можна стріляти з «адитивного пістолета»? Для цього, по меншій мірі, потрібні «адитивні пластикові патрони» з не менш «аддитивними пластиковими кулями» замість звичних свинцевих. А це вже все нагадує якийсь сюрреалізм в стилі Террі Гілліама (подивіться фільм 1985 «Бразилія», якщо не зрозуміли про що ми говоримо)

«аддитивна» безпека: дві сторони медалі

Дружній сайт, присвячений похмурому кіно

З іншого боку адитивні технології можуть допомогти відновлювати втрачені культурні пам’ятки, але знову ж таки виявляються під прицілом. На цей раз релігійних «активістів». Пам’ятайте, як ми всі обурювалися, коли таліби знищували статуї Будд? Однак щось подібне трапилося чотири роки тому в Петербурзі. Тоді спеціально найнятий промисловий альпініст знищив барельєф в стилі модерн, який прикрашав один з будинків в 1911 року.

Проблема була в тому, що зображений на ньому був Мефістофель. А замовником виявився «православний» бізнесмен, хоча подібна позиція характерна не для Православ’я, а для так званого «баптистського фундаменталізму».

«аддитивна» безпека: дві сторони медалі

Знову ж має сенс пам’ятати, що Мефістофель персонаж суто літературний. Ні книги Гете, ні театральні постановки «Фауста», ні арії у виконанні Федора Шаляпіна «анафемі» ніхто не зраджував. Ентузіасти за допомогою використання адитивних технологій відновили барельєф, проте цього разу наше славне чиновництво не поспішає його ставити назад. Мовляв, втрачено, та й добре. В даному питанні з невидимими пістолетами боротися набагато простіше.

Нагадуємо, що наш ресурс носить популярний характер. Якщо ви хочете дізнаватися про новинки високих технологій в доступній формі, то не забувайте читати нас! А ще краще підписуйтесь на наш ресурс!



ЩЕ ПОЧИТАТИ