Сибірська молитва: (з розповіді: Тайговий рейд)

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

Початок розповіді >>> ТУТ

Прорізавши темряву променем ліхтаря, Віталій ще встиг побачити високу, чорну тінь, що промайнула серед дерев. Відбігши на значну відстань, силует завмер і озирнувся в півоберта.

Офіцер не бачив його очей, але був абсолютно впевнений в тому, що невідомий дивиться на його обличчя, вивчає і запам’ятовує.

Піднявши руку з іменним ТТ, смершевец відкрив вогонь, майже не прицілюючись.

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

У декількох метрах позаду, пролунав гучний клацання, по звуку снайперка. Куля пройшла в сантиметрі від голови незнайомця, підриваючи сосну фонтаном трісок. Перелякана тінь метнулася в бік, а потім і зовсім зникла, злившись з темрявою.

Обернувшись на постріл, Віталій зітхнувши опустив пістолет, побачивши в напівтемряві обрисів витонченою фігури Ісаєвої.

- Танюха, щоб тебе. Де тебе носило стільки часу?! - з обуренням сплеснув руками він - Думав, в живих вже немає!

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

Поруч, пролунав тихий стогін. Таня, яка збиралася, було розповісти про падіння літака, швидко перевела погляд і в промені ліхтаря побачила розпластане тіло старого.

- Хто це був, чорт забирай?! - розгублено змахнув руками Шилов - Що тут відбувається взагалі, може ти мені поясниш?!

- Зараз немає часу, треба допомогти дідові - відгукнулася Таня, з досадою відсунувши оптичний приціл від імені.

Відкинувши гвинтівку в сторону, дівчина підбігла до діда і звалилася на коліна, обмацуючи куртку Семена. Коли її пальці, нарешті, натрапили на рвану рану в одязі старого, вона в розпачі зціпила зуби, і закинувши руку діда на плече, спробувала його підняти.

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

- Танюша, не треба, пізно вже - з посмішкою прохрипів у відповідь сибіряк, оглядаючи обличчя рідної внучки - Вийшло моє час, опусти мене на землю, мені на ній легше.

- Дід! - скрикнула наспіла Ольга, яка впала на коліна перед дідом, поруч з сестрою - Як же це так, а?! Як ти примудрився?!

Лайка, тихо заскиглив, уткнулась вологим носом в щоку господаря, і кілька разів облизав його обличчя.

- Шахрай - знову посміхнувся старий, поплескавши собаку за вухами, і скривившись від болю в розірваному боці - Друже мій. Скучив?

Пес продовжував скиглити, а потім, вчепившись зубами в хутряній воріт, спробував відтягнути старого в сторону будинку. У нього не вистачало сил, але пес не здавався, знову і знову роблячи спроби.

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

На очі Ольги навернулися сльози. Вона закрила обличчя руками, і вставши на ноги сперлася на сосну. Сховавши обличчя в дерево, дівчина зашепотіла змови упереміш з молитвами.

- Допоможіть мені підняти його, Віталій Сергійович - обернулася Таня до командира - Донесемо до світоча, і можливо вийде йому допомогти.

- Світоч? - насупився Шилов - Про що ти? Ти бачила його рану, він і кілометра не протягне! І ніякі змови - Віталій покосився на Ольгу - І молитви тут вже не врятують. Навіть лікарі, думаю безсилі.

Смершевец схилився над старим, і відсунув підлозі його куртки. Рвана рана виглядала просто моторошно. Поморщившись наче від болю, майор випростався і, зітхнувши упер руки в боки.

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

- Мені шкода панянки, але дідові вашому вже не допомогти - похитав головою він - Життя не схожа на ваші сибірські казки. У ранах я розбираюся на відмінно, побачив їх чимало, тут вже не сумнівайтеся.

Таня кинула на майора повний злості й розпачу погляд, і знову спробувала підняти діда.

Шилов знову похитав головою, і не в силах дивитися на відчай дівчата, відвернувся, закуривши цигарку.

- Давай, я допоможу! - промовив зреагувала Андрій, і підхоплюючи старого сибіряка під іншу руку - Ви вже вибачте, Віталій Сергійович, але я з дитинства в казки вірю, а в сибірські тим більше - гірко посміхнувся лейтенант і вони разом з Ісаєвої, обережно повели зраненого старого вперед.

сибірська молитва: (з розповіді: тайговий рейд)

- Та щоб вас… Діти - отплюнулся Віталій і повернувшись до печери, звалив на себе речі загону - Допоможи мені! - гукнув він Ольгу, і дівчина взявши рюкзак Акімова, звалила його собі на плечі.

Кожен день, я пишу для вас розповіді про НКВД, СМЕРШ, Віталія Шилова і його команду. підписуйтесь і читайте. Є група вконтакте >>> ТУТ

Руда сестра Тані, як і раніше мовчала, ледь стримуючи сльози. Але все ж, Віталій, зумів розгледіти на її обличчі впевненість, яка на мить передалася і йому.

Дорогі читачі, будь ласка, тисніть кнопку “палець вгору” навіть якщо розповідь не закінчений. Це дуже допомагає мені працювати. Дякуємо!

- Тримайте зброю напоготові - перехоплюючи руку діда зручніше, вимовила Таня - Ми вже недалеко, і вони можуть з’явитися в будь-який момент.

- Хто? - міцніше стискаючи рукоятку пістолета, перепитав Віталій.

- Інші… - тихо відповіла дівчина, стривожено вдивляючись в ліс.

Продовження читайте Тут


ЩЕ ПОЧИТАТИ